wym-1448925934596

Завдяки пошуковій роботі юних краєзнавців, активній підтримці вчителів та односельців у 2007 році в Березькому НВК був створений музей історії села Берег. Неможливо переоцінити значимість пошукової роботи для наших учнів – адже це шлях до самопізнання, осмислення свого родоводу, своєї приналежності до славетних земляків. З якою цікавістю і подивом діти впізнають на стареньких фото своїх рідних чи знайомих їм людей, записують розповіді своїх рідних. Діти пишуть історію, вони розуміють, що це складна робота, але це їх земля, їх маленька Батьківщина, це джерело їх зростання і поваги до свого народу, до держави, до нації.

«Може надійти день, коли навіть усього нашого золота забракне для того, щоб воскресити образ минулих віків». Тож давайте цінувати й берегти наше спільне надбання, поки не все втрачено, доки слід не вичах.

Народ, який не вивчає свого минулого, приречений на забуття. На сучасному етапі розвитку суспільства, роль шкільних музеїв надзвичайно велика. Саме на шкільні музеї покладено функцію збирання, вивчення, обробки, збереження, оформлення та пропаганди матеріалів минулого українського народу, а також гідного виховання молодого покоління. Зберігаючи історію, культуру і традиції кожного українського села, таким чином збережемо минуле всього українського народу. З цим завданням успішно справляється шкільний музей «Історії села Берег».

Робота по створенню музею «Історії села Берег» почалася у 2007 році. Його було відкрито спільними творчими діями вчителів, учнів та техпрацівників школи. По крупинці збирали учні відомості з історії рідного села: в пригоді стали спогади односельців – старожилів села, і речові експонати, які учні знаходили на старих горищах і в скринях бабусь. Тільки активна пошукова робота – найдієвіший шлях до вивчення свого минулого. Гуртківцями зібрано значний матеріал з історії села, оформлено стенди періоду І Світової війни, Великої Вітчизняної війни, зібрано фото ветеранів. Кілька років тому краєзнавці зацікавилися історією виникнення сільської школи. Робота закипіла: зустрічалися з ветеранами педагогічної праці, дочкою колишнього директора школи Кошулька М.Ю. Записували їх спогади, збирали фото, зустрічалися з колишніми випускниками. Минулого року був створений куточок бойової слави «Герої не вмирають», де зібрана інформація про учасника АТО Момотюка Дмитра, який загинув під Іловайськом. Зараз ведеться робота по збору інформації про наших героїв, які перебувають в зоні АТО.

Неможливо переоцінити значимість пошукової роботи для наших учнів – адже це шлях до самопізнання, осмислення свого родоводу, своєї приналежності до славетних земляків. З якою цікавістю і подивом діти впізнають на стареньких фото своїх рідних чи знайомих їм людей, записують, що розповідала бабуся про народні свята чи про те, як колись відпочивала молодь, які свята шанували, як працювали, як пережили війну чи відбудовували зруйноване село, як дбали про благоустрій і розвиток рідного села. На наших робочих засіданнях діти виступають журналістами, дослідниками, науковцями. Вони пишуть історію, вони розуміють, що це складна робота, але це їх земля, їх маленька Батьківщина, це джерело їх зростання і поваги до свого народу, до держави, до нації.

Всі, хто займається історією, знає, що в ній багато загадок, невідомих чи маловідомих фактів, свідомо прихованих чи замовчуваних трагедій. Тим важливіше, поки ще живі старожили, по крупинці відтворити як можна більше про минуле свого краю.

Сьогодні в нашому музеї налічується близько 160 експонатів: вишивані рушники та картини, предмети побуту, знаряддя праці, гроші. Один з основних напрямків діяльності шкільного музею є масова робота. У практиці музею утвердились різноманітні форми навчально-виховної роботи: екскурсії, виставки, урок-екскурсія, учнівські краєзнавчі конференції, бесіди, години пам’яті.

Музей постійно організовує тематичні виставки, присвяченні видатним подіям в історії рідного села. Це систематичне проведення виставок до Дня Перемоги, Дня Збройних сил України, голодомору та ін.

Крім експозиційної та екскурсійної роботи на базі музею проводяться робочі уроки, різні свята, семінари, методоб’єднання районні. Під час роботи літнього пришкільного табору всі учні школи мають змогу відвідати музей та прослухати екскурсію. В школі систематично проводиться конкурс «Поповни скарбничку шкільного музею». Учні активно приймають участь і завдяки цьому шкільний музей постійно поповнюється експонатами(старовинний одяг та взуття, паперові гроші та монети, речі часів Першої Світової та Великої Вітчизняної війни, фотографії , документи та ін.).

Музей співпрацює зі шкільною і сільською бібліотеками. Експозиція постійно поповнюється новими експонатами.

Велика робота, яка проводиться в музеї, позитивно впливає на розвиток учнівської свідомості, вихованості дітей. Пошукова робота допомагає краще знати історію рідного краю, вивчати минуле і теперішнє, вчитися працювати на благо України, рости гідними патріотами своєї держави.

Перша згадка про наше село знаходиться в книзі Теодоровича в акті від 1545 р. в описі Кременецького замку.

Колишні жителі села Берег були залежними селянами польського пана Радзимінського. Польські пани Радзимінські хазяйнували в Березі як у себе в дома. До сьогоднішніх днів збереглось місце, де стояв маєток пана. Зараз воно, як і тоді з усіх сторін оточене водою, куди можна дістатися лише на човні.

Згадується наше село і під час Першої світової війни. На території нашого села Берег проходив російсько-австрійський фронт. Так у селі Берег, тобто на лівому березі річки Ікви, стояли австрійські війська, а на правому березі російські. Ще й зараз можна побачити залишки бетонних укріплень. Що будували австрійці понад річкою Іквою. Ці позиції обох сторін, на даній території були більше року. Літом 1916 р. відбувся прорив російських військ на західному фронті.

Згодом село Берег попадає під владу панської Польщі. У вересні 1939р. село Берег було визволено від польських панів. Радянська влада встановлена в селі Берег 17 вересня 1939 р. З приходом Червоної Армії в селі були створені органи Радянської влади. Старостою села селяни обрали Пасічника Панаса (фото).

В 1940 р. велась робота по організації колгоспу в селі Берег, але довести цю справу докінця перешкодили німецькі фашисти. За період тимчасової німецької окупації жителі села зазнали великих втрат і страждань.

Територія нашої сільської Ради була визволена від гітлерівців в кінці березня 1944 року. Після цього починається відбудовчий період в історії села.

Весною 1948 року був створений перший колгосп «Червоний прапор». Головою колгоспу було обрано Панчука Макара Митрофановича. В 1959 р. відбулося обєднання колгоспів сіл берег і Туря в один колгосп «радянська Армія». У 1993 р. колгосп ім. Радянської Армії перейменовано на колективне сільськогосподарське підприємство «Колос України». З травня 2005 р. відбулася його ліквідація. Того ж року на його місці було створене приватне підприємство «Урожай Дубно Агро Люкс». Яке функціонує й досі. Керівником його призначено Салійчука Павла Серафимовича.

Теодорович у своєму описі церков і приходів Волині пише, що у 1816 р. в селі Берег був побудований Свято – Миколаївський храм, який під час війни 1914 р. був розібраний на військові укріплення. В 1907 р. було закладено вже в іншому місці новий величний храм в честь Кирила і Мефодія. А завершено його було вже аж за часів панської Польщі. За радянських часів цей храм посеред дня у 1961 р. згорів, ніби від громовиці. Так в руїнах він і стояв до 1989 р. Тоді прихожани взялися за його відновлення, за розписи всередині, і вже в 1990р. його освятили. Територію навколо храму обнесли мурованим парканом. А в 1997 р. тут збудували щей дзвіницю.

За часів Польщі навчання проводилось в сільській хаті. В 1933 р. на місці зруйнованої церкви в селі Берег селяни розпочали будівництво сільської школи. До 1950 р. школа була початковою. Будівництво восьмирічної школи розпочали в 1971 р. В 1976 році учні розпочали навчання у новозбудованій школі. Директором школи було назначено Кошулька Миколу Юхимовича. В 1983 р. на посаду директора було призначено дацюк Світлану Харитонівну. У 1987 р. школа стала девятирічною. До 1999 р. директором була Стецюк Марія Євгеніївна. На зміну їй стала Пащук Раїса Володимирівна, яка розпочала реконструкцію приміщення дитячого садка для школи. В 2001 р. директором призначено Хамедюк Надію Степанівну.

Коментарi